Цінними порадами ділиться психологиня Жанета Лавецька:
Одним із ключових елементів, що сприяють навчанню дітей самостійності, є формування в них почуття впевненості у власних силах і установки «я можу, я зроблю це», водночас із проявом великого терпіння та прийняття. Чудовий спосіб підтримати в цьому свою дитину — надати їй можливість робити власний вибір і створити простір для помилок під час навчання чогось нового.
Прикладом із повсякденного життя може бути, наприклад, дозвіл дитині самостійно обрати колір шкарпеток або виконати певну дію, використовуючи власні навички, наприклад, під час зав’язування шнурків. Найшвидший і найлегший варіант для батьків, особливо перед виходом до школи, — зробити це за дитину. Однак це лише уповільнить процес набуття навички, а наш поспіх призведе до того, що протягом наступних років ми станемо «професійними зав’язувачами шнурків» для своїх дітей. Це супроводжуватиметься стресом, виснаженням і відчуттям власної некомпетентності як батьків «несамостійної дитини». Важко очікувати самостійності від дитини, якщо їй не надати можливості для цього. Якщо дитина каже: «Я зроблю це сама», дозвольмо їй це зробити.
Підтримка самостійності потребує терпіння та прийняття того факту, що засвоєння нових навичок маленькою людиною потребує часу. Такий підхід сприятиме тому, що в майбутньому дитина виросте впевненою у своїх можливостях та ефективності.
Ще один ефективний спосіб підтримати дитину у навчанні самостійності — це компліменти. Важливо, щоб вони були щирими, відповідали дійсності та були зрозумілими для дитини. Діти бачать себе очима своїх батьків і на основі цього формують уявлення про себе, світ і людей. Варто замислитися, якими переконаннями ми хочемо наповнити наших дітей на майбутнє. Світ і так досить вимогливий, і він не позбавить наших дітей критики, тому варто наповнити їхні думки добрими словами, перш ніж вони вирушать у доросле життя.
Дитина набагато швидше стане самостійною, якщо ви цінуватимете маленькі кроки, які вона робить для освоєння нових навичок. Комплімент вселяє віру в себе, надихає та мотивує до сміливіших дій.
Дозвольте дитині самостійно шукати рішення труднощів, з якими вона стикається. Якщо зламається іграшка, дайте дитині можливість спробувати її полагодити. Важливо стримати свого внутрішнього «рятівника», який поспішає на допомогу. Якщо ваша дитина має труднощі у взаєминах із ровесниками, дозвольте їй поміркувати, як вона може це вирішити: які в неї є ідеї, чи був у когось із друзів подібний випадок і як він завершився?
Якщо вирішувати всі проблеми за дітей, вони можуть стати залежними від нас або інших людей, що негативно вплине на їхню впевненість у власній кмітливості та спроможності. Дозволяючи дітям самостійно шукати можливі рішення, ми також можемо побачити, які навички вони вже мають, а які ще розвивають. Якщо ви помітите, що дитина не змогла знайти відповідне рішення, запитайте, чи хотіла б вона почути від вас інші можливі варіанти, серед яких вона зможе вибрати найкращий.
Ще одним важливим фактором у формуванні самостійності є рутина, оскільки її відсутність викликає плутанину, невизначеність і стрес. Важливо, щоб кожна частина дня мала певний розпорядок: час пробудження в будні та вихідні, ранкові ритуали, такі як відвідування вбиральні, сніданок, другий сніданок, прогулянка, час відпочинку.
Рутина створює рамки, а рамки забезпечують відчуття безпеки та передбачуваності. Закріплені ритуали допомагають дітям швидше стати самостійними. Регулярне повторення одних і тих самих дій вдосконалює їх, завдяки чому діти стають більш впевненими у своїх силах, що мотивує їх до подальших досягнень.
Підтримка дітей у розвитку самостійності потребує продуманих кроків. Ми живемо в досить амбітні часи та часто ставимо перед дітьми високі вимоги. Проте важливо запитати себе, чи ці завдання відповідають віку та етапу розвитку дитини. Не завжди те, що може зробити дитина знайомих, буде під силу нашій дитині.
Щоб підтримати дитину в навчанні самостійності, слід поступово підвищувати рівень складності завдань. Хороший приклад — привчання до горщика. Якщо ми бачимо, що дитина готова відмовитися від підгузків, варто підтримати її в освоєнні горщика. Але якщо вона ще не готова, надмірне прискорення цього процесу може призвести до серйозних проблем.
Варто спостерігати за своєю дитиною, оцінювати її готовність до нових навичок, заохочувати, коли є відповідний момент, і цінувати кожен прогрес, який відбувається на наших очах.
Терпіння, розуміння того, що навчання вимагає часу, доброзичливість і чуйність до потреб дитини значно полегшать процес набуття нею самостійності. Тому давайте створювати атмосферу підтримки для наших дітей!
Більше про British Camp:
на сайті https://british.camp/
в Instagram https://www.instagram.com/britishcamp.ua
British Camp